У четвертому томі «Ециклопедії українознавства» (1962, с. 1486-1488) була надрукована розлога стаття В. Кравціва і О. Оглобліна «Масонство» в якій автори подають огляд масонського руху в Україні від сер. ХІХ ст. до поч. ХХ ст., схвально характеризуючи роль масонства в історії України. Але автори свідомо відмовлялися від висвітлення масонства в роки революції та визвольних змагань. Ми можемо зараз тільки гадати, чому масонство ХХ ст. залишилося поза увагою авторів (релігійний, політичний, соціально-культурний, особистий фактори), але їхня «утаємниченість» вимогає прискипливого погляду на події масонської «конспірації».
У 1906 р. соціолог і правознавець, професор українського походження М. Ковалевський відкрив у Петербурзі масонську ложу, до складу якої увійшли і вихідці з України, а через два роки створив розлогу структуру масонських лож та управління ними – «Верховну Раду російських масонських лож» у сфері впливу «Великого Сходу Франції». З 1912 р. структура масонських лож Російської імперії почала використовувати назву «Великий Схід народів Росії» (ВСНР). Ця структура відрізнялася спрощенням масонських ритуалів та політичною активністью. 1914 р. в Києві була створена «Обласна Рада» (Дистрикт для українських лож) ВСНР. У 1913-1916 рр. куратором української масонерії від імені центрального масонського Конвенту ВСНР був адвокат О. Керенський, який з 1916 р. став ще й Генеральним секретарем Верховного Ради ВСНР. Серед масонів була еліта міської інтелігенції, буржуазії (промисловці, банкіри, адвокати, журналісти, професори, громадсько-політичні діячі, земці), в ложах переважали прихильники радикальних соціально-політичних змін в імперії. У Києві утвердилася ложа вищих ступенів «Київська зоря – Правда» («Зоря – Світло правди»), у яку входили: М. Грушевський, С. Єфремов, А. Ніковський та ін. діячі. М. Грушевський до 1918 р. зберігав лідерство серед українських масонів. В Україні масони мали особливий вплив на ТУП, УДРП, УСДРП, УПСФ, партію кадетів, низку суспільних організацій.
Вищу масонську структуру «Верховну і Правлячу Капітулу – Нарцис» заснували в 1912 р. в Україні під кураторством і при визнанні «Великої Ложі Італії». До неї входили ложі: «Святого Володимира» (Київ), «Святого Андрія Первозванного» (Київ), «Північне сяйво» (Київ), «Об’єднаних слов’ян» (Київ), «Святих Кирила і Мефодія» (Полтава), «Йордан» (Одеса), «Данте Аліг’єрі» (Одеса). До системи масонських лож «Нарцис» належали майбутні керманичи України П. Скоропадський та С. Петлюра (С. Петлюра також був масоном в системі ВСНР).
До революції 1917 р. в Україні масонські ложі були впливові, як ніде в Російській імперії, обєднав 500-600 чол. В Києві лож різних напрямків було 15, в Одесі – 4, ще біля 20 діяло по інших містах Україні (у Полтаві, Вінниці, Катеринославі, Одесі, Харкові, Житомирі, Бердичеві, Чернігові, Рівному, Проскурові, Херсоні, Львові, Чернівцях, Ялті). Членом львівської ложи «Сарматія» був І. Франко, у Львові в 1918-1919 рр. існувала українська масонська ложа «Єдність».
Влітку 1916 р. Конвент «Великого Сходу Народів Росії» поставив на порядок денний підготовку ліквідації монархії. Масони з ВСНР зіграли значну роль в Лютневій революції (1917 р.), в Український революції. З березня 1917 р. масони заповнили склад міністерств Тимчасового уряду Росії (масонами були прем’єри урядів Ґ. Львов і О. Керенський). Масони зайняли місця комісарів Тимчасового уряду по українських губерніях і містах, стали начальниками військових округів, новими керівниками місцевих Дум та Рад об’єднаних громадських організацій, керівниками судових палат. У 1918 р. до Київської Обласної Ради (Дистрикту) масонських організацій перейшли права Верховної Ради ВСНР. У жовтні 1917 р. С. Петлюра став Генеральним секретарем (міністром) військових справ УНР. Він зміг відвернути більшовицький переворот у Києві, почав формувати збройні сили України.
В урядах Центральної Ради у 1917 р. майже половина були масонами.Але з початку 1918 р. вплив масонів в Україні зменшуеться – в кабінеті В. Голубовича не було жодного масона. Коли влада в Україні перейшла до П. Скоропадського, тимчасово виконуючим обов’язки голови Ради міністрів був призначений М. Василенко (керівник київської ложі «Астрея»). В кабінетах урядів часів гетьманщини масони складали третину міністрів.
Література: Крижанівська О. Таємні організації в громадсько-політичному житті України (масонський рух у XVIII-на поч. XX ст.). - К., 1998; Кустов В. Новейшая история тайных и закрытых обществ Украины II пол. XX — нач. XXI в. В фактах, документах, фотографиях. – К., 2013; Савченко В. Одесса масонская. – Одесса, 2006; Савченко В. Україна масонська. – К., 2008..