1 квітня 1919 року в місті Кам’янці-Подільському ВЛУ «Святого Андрія Первозванного» видала маніфест, у якому повідомила всі вільномулярські юрисдикції світу про створення Великої Ложі України та попросила її визнання.

Маніфест підписали Великі Офіцери ВЛУ «Святого Андрія Первозванного»: Симон Петлюра – Великий Майстер ВЛУ; генерал армії УНР Всеволод Петрів – Перший Великий Доглядач; Ф.Морі (F. More) – Другий Великий Доглядач; Андрій Лівицький – Великий Секретар. Маніфест ВЛУ був опублікований в «Bulletindu Bureauinter national derelations maconniques», № 4 за 1919 р.

Збірник «Annuairedela Maconnerie Universale 1923, стор 279», виданий у Берні 1923 року подає, що до ВЛУ входили Достойні Ложі: «Безсмерття» (заснована у Києві 1784 року), «Три колони» (заснована у Києві, 1796 року), «Об’єднані слов’яни» (заснована у Києві, 1810 року), «Осіріс» (заснована у Кам’янці-Подільському, 1818 року), «Любов до істини» (заснована у Полтаві, 1818 року), «Pont Euxin» (заснована в Одесі, 1803 року).

У цьому ж збірнику згадується про існування лож у Харкові та Чернігові. В той же час виникає скандал між Великими майстрами ВЛУ Симоном Петлюрою та іншим «Великим майстром» Сергієм Моркотуном, що опинився на сторінках як масонських, так і загальних суспільно-політичних видань.

Після вiдходу вiд масонства лідера Михайла Грушевського, до масонського лідерства просувався Сергiй Костянтинович Моркотун (Маркотун) - Достойний Майстер ложi «Святого Володимира Рiвноапостольного», що 1918 року готував у Києвi вiдкриття ВЛУ в союзi з Великим Сходом Францiї та Iталiйською Великою Ложею.

Масони кола С. Моркотуна, на відміну від українських патріотів-масонів кола С. Петлюри, погоджувалися лише на обмежену автономiю України у складi Росiйської федерацiї. С. Моркотун оголосив себе Великим Майстром Великої Ложi України «Об'єднаних слов'ян». Однак, ця Велика Ложа, скоріш за все, була відкрита лише на паперi…

Навколо С. Петлюри збиралися масони: А. Никовський, С. Шелухiн, А. Лівицький, Я. Котляревський, Н. Шумницький, Ф. Море, В. Прокопович… З переходом влади в Українi до Директорiї УНР (з 13.12.1918 року) українськi масони очолили керiвництво України. Прем'єр-мiнiстром став масон Володимир Чеховськой, командуючим вiйськами (Головним отаманом армiї УНР) i другою особою в Директорiї – масон Симон Петлюра, мiнiстром освiти – масон Петро Холодний, мiнiстром юстицiї – масон Олександр Шелухiн. У другiй половинi лютого 1919 року С. Петлюра, став лідером Директорiї.

М. Свитков пише, що навеснi 1919 року в Кам'янцi-Подiльському була офiцiйно проголошена «Велика Ложа України» (ВЛУ). Великим Майстром Великої Ложi (головою українського масонства) став Симон Петлюра. За даними М. Свиткова Велика Ложа України об'єднувала 7 мiсцевих лож, 83 масонськi гуртки та 800 братiв-масонiв.

Симон Петлюра повiдомив про те, що Київська Ложа «Святого Андрiя Первозванного» перетворена на Велику Ложу України. Велика Ложа України звернулася до французьких масонiв з проханням посприяти мiжнародному визнанню Української держави. С. Петлюра вважав, що Україна має стати взірцем «Масонської Республiки».

До Великої Ложi України долучилися прихильники української незалежностi. Це були переважно українськi федералiсти, українськi есери та українськi соцiал-демократи: Андрiй Лівицький (вiце-прем'єр i мiнiстр юстицiї Директорiї) став Великим Секретарем Великої Ложi, Всеволод Петрів (генерал, командуючий Волинською армiйською групою) – 1-м Великів Доглядачем, Франц Море – 2-м Великим Доглядачем, майстрами ложi були А. Никовський, С. Шелухiн, С. Єфремов, А. Шульгiн, Я. Котляревський, М. Шумницький, В. Прокопович.

М. Шумницький звернувся за допомогою у визнаннi ВЛУ до Великого Майстра Великої Ложi Швейцарiї, канцлера Мiжнародної масонської асоцiацiї Едуарда Картьє Ла Тента. Велика Ложа Швейцарiї визнала ВЛУ i клопотала за неї в Мiжнароднiй масонськiй асоцiацiї.

С. Моркотун (який також називав себе Великим Майстром Великої Ложi України) звернувся з листом до французьких масонiв, в якому звинуватив С. Петлюру в сепаратизмi, в узурпацiї стiльця Великого Майстра Великої Ложi України.

С. Моркотуну вдалося налаштувати багатьох масонiв проти визнання «петлюрiвської» Великої Ложi України, у своєму вiдкритому листi С. Моркотун приписував С.Петлюрi, те, що могло викликати негативну реакцiю у французiв – симпатiї до Нiмеччини та Римського Папи, «бiльшовизм», органiзацiю єврейських погромiв….

Цей момент ускладнив хiд переговорiв мiж С. Петлюрою i масонськими колами Антанти. Після загибелі С. Петлюри Великим Майстром ВЛУ став С. Котляревський (Семен Котляревський, нар. 1886, офіцер армії УНР), Великим Секретарем був Ф.Море, Великим Скарбником Ільяшевич (Валеріан Ільяшевич, 1882 р.н., полковник Армії УНР)

Відомо, що до ВЛУ входили: полковник Микола Шумицький (член української делегації на Паризькій мирній конференції, член Української Дипломатичної Місії у Франції).

Процес відродження масонства в Україні у середині 1990-х років.

1993 року французькі масони (ВНЛФ) у Парижі відкрили ложу «Три колони №785» для формування масонства в Україні, Велика національна Ложа Франції декларувала намір поширювати масонство в Україні.

У 1993-1995 pp. кілька львів’ян та киян стали членами ложі «Три колони». Поручителями українських масонів стали відомі масони Франції з ложі «Голос України» (Париж), українці за походженням: доктор медицини Іван-Ярослав Мусянович, директор видавництва Любомир Гузар, композитор Аристид Вірста, художник Темістокл Вірста та ін.

1996 року Достойна Ложа «Три колони» почала працювати у Києві на чолі з українським Достойним Майстром і масонами з Києва, Львова, Одеси, Харкова. Під час масонських робіт у Ложі «Три колони» використовувалися кольє (запони) українських масонів початку XX ст. (кольє С. Петлюри, що було збережено у Франції). Восени 1999 року у Львові відкривається Ложа «Каменяр» (№ 1142, ВНЛФ), а восени 2000 року в Одесі – «Золота Акація» (ВНЛФ, № 1309). На базі чотирьох українських лож (Києва, Харкова, Одеси і Львова), що раніше були в Провінції «Лютеція» ВНЛФ, у 2001 р. створюється Дистрикт «Україна» Регулярної ВНЛФ, яку очолив Великий Провінційний Майстер Олександр Кривенко.

24 вересня 2005 року в Парижі у Величному Храмі Великої Національної Ложі Франції, спільно з Великою ложею Австрії, була проголошена та створена Велика Ложа України.

Посвяту здійснив Високоповажний брат Жан-Шарль Фельнер, Великий майстер ВНЛФ; йому допомагали Високоповажний брат Міхаель Краус, Великий майстер Великої ложі Австрії (Перший Великий стражник-освятитель) і Високоповажний брат Жан-Клод Тардива (Другий Великий стражник-освятитель)».

На церемонії створення «Великої ложі України» були присутні іноземні делегації з Австрії, Латвії, Марокко, Молдови, Румунії, Сербії та Чорногорії, Португалії, Польщі, Бельгії, Німеччини, Чехії, Туреччини, Угорщини, Канади (Квебек).

Нова Велика Ложа України складалася з чотирьох лож колишнього дистрикту «Україна» та ложі «Світло», що приєдналася до них (її створили у Львові австрійські масони).

Велика Ложа України визнана регулярною – створеною за всіма правилами, її визнали основні світові ложі.