Дванадцять основних заповідей масонства
I. Віра у Великого Архітектора Всесвіту.
Основою Масонства є віра у Всевишнього, Великого Архітектора Всесвіту. Вона не суперечить релігійним віруванням, а навпаки, сприяє їхньому об’єднанню в єдиному прагненні до гармонії та братерства.
II. Дотримання традицій та ритуалів
Масонське Братство ґрунтується на ритуалах і символіці, які передаються з покоління в покоління, зберігаючи незмінність та чистоту традицій.
III. Членство в Ордені
Братство є закритим Орденом, до якого приймаються лише вільні чоловіки доброї слави, що відповідають високим моральним стандартам, визнають принципи гуманності та братерства.
IV. Символізм ритуалів
Масони зобов’язані дотримуватись ритуалів, які мають глибокий символічний зміст. Вони є засобом духовного зростання, самопізнання та втаємничення, що є засадничими ідеалами організації.
V. Духовний розвиток
Масонство сприяє духовному самовдосконаленню своїх членів та поширенню гуманістичних ідей у суспільстві.
VI. Терпимість та взаємоповага
Члени Братства зобов’язані поважати релігійні та світоглядні переконання один одного, уникаючи суперечок на релігійні та політичні теми. Масонство ґрунтується на братерстві та гармонії.
VII. Урочиста клятва.
Приймаючи посвячення, Масон складає урочисту клятву над Книгою Священного Закону, що є невід’ємною частиною його духовного обов’язку.
VIII. Світло Масонства
Праця Ложі ведеться у закритому середовищі, де завжди присутні три Великі Світила Масонства — Книга Священного Закону, Косинець і Циркуль – згідно з засадами конституції Всесвітнього Братства і традиційного порядку.
IX. Вимоги до кандидатів
До Братства приймаються лише гідні, моральні та духовно зрілі чоловіки, що здатні сприймати таємниці Масонства та безмежність пізнання.
X. Вірність своїй державі
Масон шанує свою Батьківщину, дотримується її законів та виявляє повагу до законної влади, адже його обов’язок — працювати на благо суспільства і шанувати всяку натхненну Працю.
XI. Таємність і відповідальність
Члени Братства зобов’язуються, дотримуючись свого гідного і високоморального рівня, не викривати сутність духовних основ організації, зберігати таємниці Ордену та водночас поширювати його моральний вплив на суспільство.
XII. Братерська допомога
Члени Братства зобов’язуються без вагання надавати один одному братерську допомогу за всіх найскладніших обставин, навіть наражаючи себе на небезпеку. Вони повинні завжди зберігати спокій і рівновагу духу.
Ландмарки Масонства
Ландмарки — це незмінні принципи Вільного мулярства, що визначають його структуру, традиції та закони. (З "Пiдручника масонського права", 5-е видання, Лондон, 1895 р.)
Масони мають систему пізнавальних знаків, слів і символів, які служать для взаємного впізнавання.
II. Поділ символічного Масонства на три ступені
Масонство поділяється на три основні ступені (градуси): Учень, Підмайстер і Майстер.
III. Легенда Третього Ступеня
Легенда про Хірама є центральним символічним елементом третього ступеня Масонства.
IV. Великий Майстер
Братством керує головуючий офiцер, що зветься Великим Майстром та обирається з числа братiв.
V. Повноваження Великого Майстра
Великий Майстер має право головувати на будь-якому зiбраннi Братства, незалежно вiд часу i мiсця зiбрання.
VI. Заснування нових Лож
Великий Майстер має виключне право засновувати нові Ложі та дозволяти їм працювати.
VII. Посвячення без дотримання строків
Великий Майстер має право надавати дозвiл на посвяту будь-якого брата в будь-який ступінь без дотримання термiнiв, передбачених традицiєю, якщо це відповідає інтересам Братства.
VIII. Виключні повноваження
Великий Майстер має право посвячувати в Масонство, минаючи традиційні процедури.
IX. Зібрання в Ложах
Масони мають право збиратися виключно в регулярних Ложах.
X. Управління Ложею
Коли брати збираються в Ложi, ними керують Майстер Ложі та два Доглядачі.
XI. Охорона та безпека Ложі
Ложа повинна бути надійно захищена від проникнення непосвячених.
XII. Право представництва
Кожен масон має право на представництво в будь-яких загальних зборах Братства, а також вiдповiдним чином iнструктувати своїх представникiв.
XIII. Апеляція до Великої Ложі
Кожен масон має право апелювати до Великої Ложi чи Загальної Асамблеї масонiв стосовно рiшень своїх братiв.
XIV. Відвідування регулярних Лож
Кожен масон має право вiдвiдувати чи бути присутнiм на зiбраннi будь-якої регулярної Ложi.
XV. Перевірка відвідувачів
Жоден вiдвiдувач, не знайомий присутнiм братам, чи одному з братiв, не має права входу в Ложу, допоки не буде допитаний чи випробуваний згiдно давнiх традицiй.
XVI. Незалежність Лож
Жодна Ложа не має права втручатися у внутрiшнi справи iншої Ложi або ж присвоювати ступені братам – членам iнших Лож.
XVII. Підкорення масонському законодавству
Кожен масон підкоряється масонським законам своєї юрисдикції (за місцем проживання), незалежно від приналежності до конкретної Ложі.
XVIII. Вимоги до кандидатів
Кандидати на посвячення в Братство повинні відповідати визначеним вимогам.
XIX. Віра у Великого Архітектора Всесвіту
Вiра в iснування Бога, якого називають "Великим Архiтектором (Будiвничим) Всесвiту", є обов’язковою умовою членства в Братстві.
XX. Віра у безсмертя душі
Масон повинен визнавати ідею Відродження до Вічного Життя.
XXI. Книга Священного Закону
Книга Священного Закону є незмінним атрибутом кожної Ложі.
XXII. Рівність масонів
Усі Масони рівні між собою, незалежно від соціального статусу.
XXIII. Таємність Братства
Масонство дотримується принципу таємності.
XXIV. Символізм ремесла
Базування спекулятивної (свiтоглядної) науки на оперативних (дiєвих) началах, а також символiчне використання та пояснення термiнiв цього ремесла задля навчання релiгiйним та
моральним принципам.
XXV. Незмінність ландмарок
Ландмарки Масонства є непорушними.
Конституції Андерсона
Конституція Андерсона – це давні заповіді ВІЛЬНОГО МУЛЯРА. Давні закони заморських Лож, призначені для проголошення при посвяченні нових Братів або по указу Майстра.
I. Про Бога та Релігію.
Вільний Муляр зобов’язаний, в силу даної їм обіцянки, підкорятися моральним законам; і якщо він вірно розуміє Королівське Мистецтво, він ніколи не стане нерозумним атеїстом або невіруючим вільнодумцем.
Але якщо в давні часи Вільні Муляри зобов’язані були в кожній країні сповідувати релігію тієї держави і того народу, серед якого знаходились, в наш час вважається більш розумним зобов’язувати їх належати лише до тієї релігії, в якій є згода між людьми, залишивши їм самим визначати свої релігійні переконання. Це означає, що Вільні Муляри повинні бути людьми доброчесними і вірними, тобто бути людьми честі і людьми чесними, без залежності від особистих переконань і конфесійної приналежності. Завдяки чому Франкмасонство перетворюється на силу, що єднає людей, які, за інших обставин, були б розділені нездоланною прірвою.
II. Про Світську Владу, Вищу і Призначену.
Вільний Муляр є лояльним підданим світської влади, де б він не мешкав і не працював. Він ніколи не повинен приймати участь в заколотах і тайних злих задумах проти миру і благополуччя народу, рівно як і не поводитись неналежно відносно призначених представників влади. Тому що скільки Масонство не страждало в усі часи від війн, кровопролиття і сум’яття, стільки ж прихильні були древні Царі і Князі, завжди даруючи мулярам допомогу в силу миролюбства і вірності останніх, завжди даючи гідну відсіч їх ворогам і сприяючи легендарній добрій славі Братства, що процвітало в часи миру.
Таким чином, якщо Брат повстане проти держави, з ним не будуть об’єднуватись в цьому повстанні, але будуть сумувати за ним, як за будь-яким нещасним; однак якщо його засудять за цей один тільки злочин, Братство, незважаючи на істинно лояльну, за своєю суттю, позицію, може і повинне заявити про свою неучасть в його бунтарському пориві, а також надалі не давати приводів і не множити заздрість до існуючої законної влади. Причому він не може бути виключений з Ложі, і його узи з нею залишаться непорушними.
III. Про Ложі.
Ложа є місцем, де Вільні Муляри збираються і працюють. Звідси - Ложею іменуються і збори, або належним чином організоване товариство Вільних Мулярів; кожний брат повинен належати до якоїсь Ложі і підкорятися її Внутрішньому Регламенту, а також Генеральному Регламенту. Ложа носить місцевий або об’єднаний характер, що найкраще всього можна зрозуміти, відвідавши її, а також ознайомившись з Регламентом Генеральної, або Великої, Ложі, що додається до Конституції.
В давнину жоден Майстер або Брат не мав права не прийти на Ложу, особливо в тому випадку, якщо був завчасно про неї попереджений і без серйозної поважної причини, після розгляду якої Майстер і Доглядачі не дійшли б висновку про те, що сувора необхідність перешкодила його присутності.
Люди, що приймаються в члени Ложі, повинні бути доброчесними і правдивими, вільно народженими, зрілого і розумного віку; вони не можуть бути данниками і ленниками, жінками, а також вони повинні бути людьми не розбещеними і ославленими в суспільстві, а тільки доброї слави.
IV. Про Майстрів, Доглядачів, Братів і Учнів.
Всі переваги і відмінності серед Вільних Мулярів спираються тільки і лише на істинні чесноти і особисти заслуги; тому що тільки так можна добре послужити Господу, не посоромити Братів і не збезчестити Королівське Мистецтво.
Тому жоден Майстер або Доглядач не може бути вибраний таким в силу свого високого положення, але тільки в силу своїх особистих заслуг. Неможливо викласти все належне писаними словами, і тому кожен Брат повинен відвідувати збори і посідати в них належне йому місце, щоб все опановувати у спосіб, що притаманний нашому Братству.
Тільки те буде відомо Кандидатам, що ніякий Майстер не може брати собі Учня, якщо він недостатньо йому знайомий; якщо він не досконалий молодий чоловік, має каліцтва і вади тіла, що можуть перешкодити його навчанню Королівському Мистецтву, служінню Господу і бути прийнятим в Брати, а потому – в Підмайстри, навіть після того, як він пропрацював в першому званні той термін, що визначений традиціями його країни; якщо він походить не від достойних батьків; і тільки якщо точно відомо, що він відповідає всім цим вимогам, йому може бути надана честь стати Доглядачем, потому – Майстром Ложі, потому – Великим Доглядачем і з часом – Великим Майстром всіх Лож, в залежності від його заслуг.
Ніхто з Братів не може стати ані Доглядачем, не пропрацювавши певний термін в ступені Підмайстра, ані Майстром – не пропрацювавши Доглядачем, ані Великим Стражем – не пропрацювавши Майстром Ложі, ані Великим Майстром – не пропрацювавши до свого обрання в ступені Підмайстра, одночасно не будучи нащадком високошляхетних батьків, або не будучи дворянином вищого світу, або не будучи відомим вченим, або архітектором, або іншим художником, при цьому будучи нащадком високошляхетних батьків, заслуживши при цьому своїми достоїнствами добру славу і високу оцінку в своїй Ложі.
По давнім заповідям і регламентам, ці правителі і управителі давніх Лож, верховні і безсумнівні, повинні зустрічати повну покірність всіх Братів в підпорядкованих їм об’єднаннях з усією відповідною покірливістю, любов’ю, пошаною і щирістю.
V. Про Управління Роботою Братства.
Всі Вільні Муляри повинні старанно працювати в будні дні для того, щоб жити в процвітанні в дні відпочинку; і час праці, визначений законами їх країни або підтверджений звичаєм, має ретельно дотримуватись.
Найдосвідченіший з Підмайстрів призначається або обирається Майстром або Доглядачем над Господнєю Працею. Тим, хто працює під його началом належить іменувати його Майстром. Вільні Муляри повинні уникати будь-яких сварок, не обзивати один одного кривдними словами – називати ж один одного тільки «Брат» або «Друг»; вони повинні чемно вести себе як в Ложі, так і поза нею.
Майстер, якому відомо, що він здатний на вправність розуму, повинен, проте, надзвичайно розважливо і розумно ставитися до Господньої Праці і справедливого розподілу її плодів, начебто вони належать йому самому; він не повинен наділяти ніякого з Учнів або Підмайстрів долею більшою, ніж тією, на яку вони справді заслуговують.
І Майстер, і Муляри, що справедливо отримують заробітну платню, залишаться вірними Господу і ретельно завершать свою роботу, будь то праця чи подорож, а також не вважатимуть за працю те, що звичайно приймається як подорож.
Ніхто не повинен проявляти заздрощів до добробуту Брата, заважаючи йому трудитися або відбирати в нього роботу для того, щоб завершити її самому, будучи здатним на це; тому що ніхто не здатний завершити на славу Господню чужу працю достойно, не будучи ґрунтовно знайомим з кресленнями і ескізами того, хто цю роботу розпочав.
Коли Підмайстер обирається Доглядачем праць під покровом Майстра, він залишається вірним і Майстру, і своїм Братам; він ретельно слідкує за виконанням праці на славу Господню у відсутність Майстра; Брати ж повинні в усьому йому підкорятися.
Всі Вільні Муляри, задіяні у виконанні робот, смиренно отримують свою заробітну платню без нарікання і обурення, і не залишають Майстра, поки праці не будуть завершені. Молодого Брата слід наставляти в труді, щоб запобігти псуванню їм матеріалу, що тягне за собою судовий розгляд, і щоб продовжити традицію братерської любові.
Всі знаряддя праці, що використовуються в роботі, оглядаються і схвалюються Великою Ложею. Ніякій підневільний робітник не може займатися істинно Вільним Мулярством, і ніякий Вільний Муляр не може працювати разом з невільним каменярем, крім випадку крайньої необхідності; також забороняється навчати невільних робітників і не прийнятих Вільних Мулярів тому, чому слід навчати Брата і Друга.
VI. Про Поведінку.
А. В Ложі після установи і відкриття
Не можна вести приватні збори і окремі розмови, не отримавши на то дозволу у Майстра; не можна вести розмови про будь-що непристойне або недостойне; не можна перебивати Майстра, або Доглядача, або любого Брата, що звертається до Майстра. Не можна поводитись занадто вільно і по фіглярські, якщо Ложа зайнята священною або серйозною працею; ні за яких умов і ні під яким виглядом не можна користуватися негідними висловами; слід віддавати належну пошану Майстру, Доглядачам і Братам, надавати їм почесті.
При подачі будь-якої жалоби Брат, якого визнано винним, підлягає розгляду його справи і винесенню ухвали Братів Ложі, що є вірними і компетентними суддями в такого роду протиріччях (крім випадків апеляції до влади Великої Ложі), до яких і повинен апелювати винний, крім тих випадків, коли загальні збори Братів можуть привести до затримки виконання праць на славу Господа, і в такому разі можливо винесення окремої ухвали; однак до сили Закону не слід звертатися при розгляді будь-яких масонських тяжб, крім тих випадків, коли для всіх Братів Ложі очевидна необхідність такого звернення.
B. Поведінка в Ложі після закриття робот, коли ще Браття не розійшлися
Можна розважитись невинними бесідами, звеселяючи один одного відповідно здібностям, однак уникаючи всілякої непомірності і не примушуючи будь-кого з Братів пити або їсти більше, ніж йому б хотілося, або перешкоджаючи йому йти туди, куди ведуть його наміри або справи, або вимовляти образи і брутальні речі, що заважають приємній і вільній течії розмови, тому що це зруйнує нашу Гармонію і піддасть поглуму наші достойні цілі. Тому ніякі приватні чвари і спори не можуть перетнути поріг Ложі, а особливо чвари і спори, що стосуються питань релігії, націй, державного устрою, тому що ми, як Вільні Муляри, належимо до єдиної релігії, про яку говорилося вище, також належимо одночасно до всіх націй, народів, сімей, родів і мов, а також тримаємось осторонь всієї і всілякої політики, якої, аж поки вона не загрожує процвітанню Ложі, маємо наміри уникати і надалі.
C. Поведінка Братів при зустрічах без освячених зовні стін належним чином відкритої Ложі.
Слід чемно вітати один одного так, як ви будете навчені, називаючи один одного Братами, вільно давати один одному поради з тією мірою подробиць, яка буде визнана слушною і достатньою; при цьому слід намагатися бути не побаченими і не почутими сторонніми; не слід вдаватися до нападів один на одного, дотримуючись тієї традиції, поваги і шани, що слід підтримувати у відносинах з будь-яким Братом, а також і не-масоном. Тому що хоч всі Вільні Муляри є Братами, що знаходяться на одному рівні, Франкмасонство не відбирає поваги і високого положення в суспільстві у людини, прийнятої в Братство; скоріше, воно додає йому достоїнства, особливо якщо він заслужив пошану Братства, що завжди віддає почесті достойним. Слід уникати дурних манер.
D. Поведінка в присутності не-масонів
Слід дотримуватись обережності у словах і манерах, так, щоб навіть найдопитливіший з не-масонів не зміг розкрити нічого з того, що йому розкривати не слід; в деяких випадках слід міняти тему розмови і обходити його осторонь задля ліпшого блага нашого вельмишановного Братства.
E. Поведінка дома і серед знайомих
Слід чинити так, як належить моральній і мудрій людині; особливо слід визначити, що ні вашій сім’ї, ні друзям, ні сусідам не слід знати про піклування Ложі и т.п.; в цих питаннях ви маєте керуватись велінням своєї власної честі і честі Древнього Братства в силу причин, про які тут не буде говоритися.
Також слід узгоджувати зі своїм здоров’ям, не затримуючись занадто довго і далеко від дому після завершення зборів Ложі, а також уникати обжерливості і пияцтва, щоб ваші сім’ї не відчували себе приниженими і обділеними увагою і не постраждала ваша робота.
G. Поведінка з незнайомим Братом
Ви повинні піддати його обережному пізнанню тими способами, що підкажуть вам розсудливість і досвід, щоб вашою довірливістю і невіглаством не скористався самозванець, якого вам слід з презирством і рішучістю ігнорувати, при цьому слід докласти зусиль і не дати йому і натяку на істинне Знання.
Однак якщо ви з’ясували, що перед вами істинний і вірний Брат, ви повинні віддати йому належну пошану; і якщо він в скрутному стані, ви повинні надати йому всіляку можливу допомогу або ж вказати йому шлях до її отримання: наприклад, ви можете дати йому роботу на кілька днів або ж рекомендувати другому роботодавцю.
Однак ви не зобов’язані чинити нічого, що перевищує ваші власні здібності і можливості – тільки віддавати перевагу бідному Брату, що є при цьому доброчесною і вірною людиною, перед іншими бідними людьми в тих же обставинах.
І, нарешті, всі ці заповіді ви зобов’язані виконувати, рівно як і інші закони, що передаються вам таким же чином; ви повинні пестити в серцях братську Любов – основу, славу і вінець, той цемент, що зв’язує це Давнє Братство. Уникаючи всіх і всіляких свар и суперечок, наклепів і образ, не дозволяти іншим створювати наклепи на достойного Брата, але відстоювати його честь і надавати йому добрі послуги настільки, наскільки дозволяє ваша власна честь і безпека, - але не більше.
І якщо будь-який з Братів завдасть вам шкоди, вам слід, у відповідності з достойним давнім звичаєм, звернутися в свою або в його Ложу, а звідти ви можете апелювати до влади Великої Ложі на щоквартальних її зборах, а звідти – до влади щорічної Асамблеї Великої Ложі.
Однак до цього слід вдаватися тільки, якщо справу не можна вирішити ніяк по іншому, терпляче і уважно вислухавши пораду Майстра та Братів Ложі, які можуть допомогти вам уникнути звернення до Закону не-масонському, або ж навпаки – будуть сприяти швидкому рішенню всіх ваших справ в суді з найбільшою можливою справедливістю і до вашої користі, але при повній повазі до Братів.
Майстер і Брати самі повинні запропонувати свої послуги в якості посередників, а брати, що ведуть тяжбу, повинні з вдячністю прийняти таку пропозицію; а в тих випадках, коли таке посередництво не принесе більшої користі справі, їм слід все ж продовжувати тяжбу або процес, однак без гніву і злопам’ятності (на край – не в загальновизнаній суті слова), не роблячи і не кажучи нічого погрожуючого братерській Любові.
Добрі відносини між Братами слід установлювати і підтримувати, щоб всім був очевидний сприятливий вплив Франкмасонства на суспільство і людей. Так всі Вільні Муляри чинили з початку Світу і будуть чинити до його скінчення.
АМІНЬ, ДА БУДЕ ТАК.